Лічилки

Лічилки — невід’ємна частина дитячих ігор, а їх вивчення може стати чудовим способом тренувати дитячу пам’ять та гарно проводити час разом.

* * * * * * *

Ходить качка на гнiздечко,

Золотi несе яєчка.

Скiльки їх там, вiдгадай.

Раз, два, три — утiкай.

* * * * * * *

* * * * * * *

Летів рій бджілок зі ста лічилок.

Зійшлися діти, давай лічити.

Бо кожна бджілка,

немов лічилка:

кого укусить —

жмуритись мусить.

* * * * * * *

* * * * * * *

Раз і два. Раз і два.

В нас лічилка — лісова!

В лісі — дерево дуплисте,

а в дуплі живе сова,

що жовтаві очі має,

Спить — удень.

Вночі — літає.

Добрий сну, сові приснись!

Я — ховаюсь!

Ти — жмурись!

* * * * * * *

* * * * * * *

Летіла ворона по синьому небу

Читала газету під номером 10.

Один, два, три,

чотири,....десять!

* * * * * * *

* * * * * * *

Раз, два, три, чотири, п'ять!

Вийшов зайчик погулять.

Як нам бути, що робити?

Треба зайчика зловити.

Будем знову рахувати:

Раз, два, три, чотири, п'ять.

Зараз я іду шукать!

* * * * * * *

* * * * * * *

Раз – зайчатко,

Два – курчатко,

Три – пухнасті кошенятка

І чотири лисенятка

Разом всі до школи йшли.

По дорозі скарб знайшли:

П’ять цукерок шоколадних,

Шість фігурок мармеладних,

Сім горішків золотих

Вісім ягід лісових

Дев’ять апельсин-цукатів

Десять – я іду шукати!

* * * * * * *

* * * * * * *

Еники-беники їли вареники.

Еники-беники, квас:

вийшов маленький Тарас.

Раз, два, три!

Раз, два, три!

Біжимо ми як вітри,

А жмурити будеш ти!

* * * * * * *

* * * * * * *

Качка з річки йшла,

гурт качок вела:

це – качатко сиве,

це – як жовта слива,

це – брудненький квачик,

це – м'якенький м'ячик,

це – як вовни жменька,

це – кривеньке,

це – сніжок побіг...

Скільки ж їх усіх?..

* * * * * * *

* * * * * * *

Котилася торба

З великого горба,

У торбі: хліб-паляниця,

Ведмідь і лисиця.

Ведмідь гарчить,

Лисиця пищить,

Торба тріщить.

Трісь, трісь, трісь,

Тікай у ліс.

* * * * * * *

* * * * * * *

Сів метелик на травичку,

Пригадав собі дурничку.

Раз, два, три,

Ти, метелику, лети!

* * * * * * *

* * * * * * *

Зайчик-зайчик-побігайчик,

Виніс хліба нам окрайчик,

Виніс свіжої води,

Ой, виходь жмуритись ти.

* * * * * * *

* * * * * * *

Йшла зозуля біля саду,

Наступила на розсаду.

І сказала: "Ку-ку-мак,

Вибирай один кулак".

* * * * * * *

* * * * * * *

Сидить жабка під корчем,

Починає рити.

Хто до неї доторкнеться,

Той буде жмурити.

* * * * * * *

* * * * * * *

Котилася торба

З великого горба.

А в тій торбі

Хліб-паляниця.

Кому доведеться,

Той буде жмуритися.

* * * * * * *

* * * * * * *

Бігли коні під мостами

З золотими копитами.

Дзень, брязь — вийшов князь!

Тут циганка ворожила,

Шматок сала положила.

Ось воно є — щастя твоє!

* * * * * * *

* * * * * * *

Бiля двору — дві Федори,

біля ґанку — дві Тетянки,

а на лузі — дві Ганнусі,

біля річки — дві Марічки.

Ой, дівчаток тих багато.

Порахуйте їх, малята.

* * * * * * *

* * * * * * *

Гулі, гулі —

такі очі, як моргулі.

чинки, чинки —

такі очі, як мисчинки,

чата, чата —

такі очі, як горщата.

* * * * * * *

* * * * * * *

Нашa совонька-сова

позабула всі слова.

На пеньку сидить,

очима лупає,

ногами тупає.

Туп-туп!

* * * * * * *

* * * * * * *

Ходила квочка

коло кілочка.

Водила діточок

біля квіточок!

Квок!

* * * * * * *

* * * * * * *

Сітка, вітка,

дуб, дубки —

поставали козаки,

Шабельками брязь —

вийди, князь.

* * * * * * *

* * * * * * *

Котьо, котьо,

котьоло

через море їхало,

золото, срібло везло.

Подоляночко, вставай,

свого перстеня шукай.

* * * * * * *

* * * * * * *

Раз, два — дерева

три, чотири — вийшли звірі,

п’ять, шість — падолист,

сім, вісім — птахи в лісі,

дев’ять, десять — це сунички

підвели червоні личка.

* * * * * * *

* * * * * * *

За горами,

за лісами

cтоїть бочка

з пирогами.

Раз, два, три —

то жмурити будеш ти!

* * * * * * *

* * * * * * *

Стоїть верба над потоком.

Похилилась трохи боком.

Похилилась до води,

Ти лови.

* * * * * * *

* * * * * * *

Тікав заєць через міст.

Довгі вуха, куций хвіст,

А ти далі не тікай,

рахувати починай,

раз, два,три —

вийди ти.

* * * * * * *

* * * * * * *

Раз, два, три, чотири, п’ять —

п’ять горобчиків летять,

Раз, два, три, п’ять —

йду четвертого шукать.

* * * * * * *

* * * * * * *

Федір, Сидір і Каленик

Збудували тут куреник.

У куренику сидять,

По варенику їдять.

В нас вареників немає,

Хто жмуритись починає?

* * * * * * *

* * * * * * *

Покололо,

покотило,

по дорозі

волочило.

Сонце, місяць і зірки —

на кілочку вийдеш ти.

* * * * * * *

* * * * * * *

Їхав лис через ліс,

поламав сто коліс,

Треба стати,

погадати,

скільки йому

грошей дати.

* * * * * * *

* * * * * * *

Раз, два, три, чотири —

Вийшли звірі,

П’ять, шість — пада лист,

Сім, вісім — птахи в лісі,

Дев’ять, десять — полуниці:

Хто знайде — тому й жмуритися.

* * * * * * *

* * * * * * *

Їхала карета,

Дзвоном дзвонить.

Вийшла панi,

Лiчить конi:

Раз, два, три,

вийди ти.

* * * * * * *